Острів Березань знаходиться у Чорному морі біля гирла Березанського лиману. В давнину він був з’єднаний з суходолом косою і утворював собою півострів. Він знаходиться на досить зручному місці для того, щоб бути своєрідною базою на морських торгівельних шляхах в Північному Причорномор’ї. Саме тому це місце сподобалось першим його поселенцям – іонійським грекам з городу Мілет, які прибули сюди у VII ст. до РХ та заснували свою першу Північнопричорноморську колонію Борисфеніду (Борисфен).
Вже понад століття острів досліджується археологами. Першим дослідником, що звернув увагу на о.Березань був академік Кєлер. Від обстежив острів на початку ХІХ ст. та знайшов там архітектурні залишки, та археологічні артефакти, які відносились до античного часу.
У середині ХІХ ст. о. Березань відвідав граф С.С.Уваров та відмітив наявність на поверхні землі великої кількості фрагментів червоноглиняних грецьких амфор та уламків мармуру і зеленого каміння, схожого на яшму. Також він зняв перший план острову з позначенням турецьких укріплень, будівельних залишків, шести курганів і двох криниць.
Перші розкопки на острові були проведені у 1884 р. Р.А.Пренделем за наказом комісії VI Археологічного з’їзду.
У 1900-1901 рр. роботи на Березанському некрополі очолює представник херсонського дворянства Г.Л.Скадовський. За ці два сезони в північно-західній частині острова він охоплює розкопками площу більш ніж 1900 кв. м. та знаходить (за його думкою) біля 800 поховань, розташованих у два-три рівня.
З 1903 р. розпочинаються розкопки Е.Р. фон Штерна, які закінчуються в 1909 р. За мету дослідник поставив визначення невеликих височин та западин на західному та північно-східному берегах, дослідження помітних курганів по широкій частині острова та пошуки місця давнього поселення.
В 1927 р. свої розкопки на Березані розпочинає учень Е.Р. фон Штерна М.Болтенко та продовжує їх до 1931 р. І через певний збіг обставин відновлює їх лише у 1946 – 1947 рр.
Після тривалої перерви в 1960 р. розкопки на острові відновлюються Березанським загоном Ольвійської археологічної експедиції інституту археології АН УРСР на чолі з В.В. Лапіним суміжно з Одеським державним археологічним музеєм, які продовжуються до 1980 р.
З 1961 р. к дослідженням Березані підключається експедиція Державного Ермітажу.
Так в 1961 – 1973 рр. цю експедицію очолює К.С.Горбунова, а з 1973 – 1980 рр. експедицію Державного Ермітажу на о.Березань очолює Л.В.Копейкіна.
Після смерті Л.В.Копейкіної у 1981 р. експедицію Державного Ермітажу очолює Я.В.Доманський і керує нею до 1990, (в 1991 р. на 1 рік його змінює С.Л.Солов’йов), а потім відновлює її з 1999 по 2003 рр., до 2018 р. пітерський загін (експедицію) очолює Д.Є.Чистов.
Що ж стосується експедиції Інституту археології Академії наук УРСР, то після смерті В.В.Лапіна в 1982 – 1984 рр. нею керувала С.Н.Мазараті. Вона досліджувала два розкопи: північно-східний („Р-1”) та південно-східний, пізніше названий теменосом.
Після 3-х річної перерви на чолі київської експедиції стає В.В.Назаров (1988 – 2004 рр.). Він продовжує розкопки С.Н.Мазараті на ділянці „Т” (Теменос). Там, окрім знайденого раніше круглого монолітного кам’яного вівтаря, він відкриває кладки стін огорожі та залишки храму.
На зміну В.В.Назарову у 2004 р. приходить В.В.Крутілов. Він продовжує дослідження знайденого В.В.Назаровим теменоса та розширює цей розкоп.
У 2006 році на острові Березань у складі Березанської археологічної експедиції ІА НАН України під керівництвом м. н. с. ІА НАН України В.В.Крутілова працював загін, що складається із співробітників лабораторії археології і етнології МДУ ім. В.О.Сухомлинського і студентів-практикантів. Ними проводилися роботи по розчищенню і дослідженню грабіжницького шурфу (ГШ), розкритого на північ від ділянки «Т». Керують роботами Смирнов О.І., Бондаренко Д.В., Смирнов Л.І. Камеральна обробка матеріалів Васильчук О.В.
З 2020 року експедицією керують О.І. Смирнов та Д.В.Бондаренко.
Заме завершення початих В.В. Крутіловим розкопок цієї ділянки стало основною метою польового сезону 2020 р.
У 2020 р. о. Березань досліджувався експедицією ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України із залученням волонтерів та під підтримкою БФ «Ольвійський меценат».
Ділянка «Т» (Теменос) розташована в центральній частині о. Березань. Закладена у 1996 р. В.В. Назаровим на місці шурфу С.М. Мазараті 1984 р. З 2005 р. ділянку досліджував В.В. Крутілов. Передчасна смерть багаторічного очільника Березанської археологічної експедиції та відмінного знавця класичних старожитностей прямо під час польових робіт призвела до появи частково дослідженої площі житлових кварталів на захід від теменосу Борисфену.
Робота була сконцентрована на подальшому вивченні ділянки західної прирізки до розкопу «Т», дослідження на якій доведено до рівня культурних шарів архаїчного часу та похованого гумусу.
Березанська археологічна експедиція
Острів Березань знаходиться у Чорному морі біля гирла Березанського лиману. В давнину він був з’єднаний з суходолом косою і утворював собою півострів. Він знаходиться на досить зручному місці для того, щоб бути своєрідною базою на морських торгівельних шляхах в Північному Причорномор’ї. Саме тому це місце сподобалось першим його поселенцям – іонійським грекам з городу Мілет, які прибули сюди у VII ст. до РХ та заснували свою першу Північнопричорноморську колонію Борисфеніду (Борисфен).
Вже понад століття острів досліджується археологами. Першим дослідником, що звернув увагу на о.Березань був академік Кєлер. Від обстежив острів на початку ХІХ ст. та знайшов там архітектурні залишки, та археологічні артефакти, які відносились до античного часу.
У середині ХІХ ст. о. Березань відвідав граф С.С.Уваров та відмітив наявність на поверхні землі великої кількості фрагментів червоноглиняних грецьких амфор та уламків мармуру і зеленого каміння, схожого на яшму. Також він зняв перший план острову з позначенням турецьких укріплень, будівельних залишків, шести курганів і двох криниць.
Перші розкопки на острові були проведені у 1884 р. Р.А.Пренделем за наказом комісії VI Археологічного з’їзду.
У 1900-1901 рр. роботи на Березанському некрополі очолює представник херсонського дворянства Г.Л.Скадовський. За ці два сезони в північно-західній частині острова він охоплює розкопками площу більш ніж 1900 кв. м. та знаходить (за його думкою) біля 800 поховань, розташованих у два-три рівня.
З 1903 р. розпочинаються розкопки Е.Р. фон Штерна, які закінчуються в 1909 р. За мету дослідник поставив визначення невеликих височин та западин на західному та північно-східному берегах, дослідження помітних курганів по широкій частині острова та пошуки місця давнього поселення.
В 1927 р. свої розкопки на Березані розпочинає учень Е.Р. фон Штерна М.Болтенко та продовжує їх до 1931 р. І через певний збіг обставин відновлює їх лише у 1946 – 1947 рр.
Після тривалої перерви в 1960 р. розкопки на острові відновлюються Березанським загоном Ольвійської археологічної експедиції інституту археології АН УРСР на чолі з В.В. Лапіним суміжно з Одеським державним археологічним музеєм, які продовжуються до 1980 р.
З 1961 р. к дослідженням Березані підключається експедиція Державного Ермітажу.
Так в 1961 – 1973 рр. цю експедицію очолює К.С.Горбунова, а з 1973 – 1980 рр. експедицію Державного Ермітажу на о.Березань очолює Л.В.Копейкіна.
Після смерті Л.В.Копейкіної у 1981 р. експедицію Державного Ермітажу очолює Я.В.Доманський і керує нею до 1990, (в 1991 р. на 1 рік його змінює С.Л.Солов’йов), а потім відновлює її з 1999 по 2003 рр., до 2018 р. пітерський загін (експедицію) очолює Д.Є.Чистов.
Що ж стосується експедиції Інституту археології Академії наук УРСР, то після смерті В.В.Лапіна в 1982 – 1984 рр. нею керувала С.Н.Мазараті. Вона досліджувала два розкопи: північно-східний („Р-1”) та південно-східний, пізніше названий теменосом.
Після 3-х річної перерви на чолі київської експедиції стає В.В.Назаров (1988 – 2004 рр.). Він продовжує розкопки С.Н.Мазараті на ділянці „Т” (Теменос). Там, окрім знайденого раніше круглого монолітного кам’яного вівтаря, він відкриває кладки стін огорожі та залишки храму.
На зміну В.В.Назарову у 2004 р. приходить В.В.Крутілов. Він продовжує дослідження знайденого В.В.Назаровим теменоса та розширює цей розкоп.
У 2006 році на острові Березань у складі Березанської археологічної експедиції ІА НАН України під керівництвом м. н. с. ІА НАН України В.В.Крутілова працював загін, що складається із співробітників лабораторії археології і етнології МДУ ім. В.О.Сухомлинського і студентів-практикантів. Ними проводилися роботи по розчищенню і дослідженню грабіжницького шурфу (ГШ), розкритого на північ від ділянки «Т». Керують роботами Смирнов О.І., Бондаренко Д.В., Смирнов Л.І. Камеральна обробка матеріалів Васильчук О.В.
З 2020 року експедицією керують О.І. Смирнов та Д.В.Бондаренко.
Заме завершення початих В.В. Крутіловим розкопок цієї ділянки стало основною метою польового сезону 2020 р.
У 2020 р. о. Березань досліджувався експедицією ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України із залученням волонтерів та під підтримкою БФ «Ольвійський меценат».
Ділянка «Т» (Теменос) розташована в центральній частині о. Березань. Закладена у 1996 р. В.В. Назаровим на місці шурфу С.М. Мазараті 1984 р. З 2005 р. ділянку досліджував В.В. Крутілов. Передчасна смерть багаторічного очільника Березанської археологічної експедиції та відмінного знавця класичних старожитностей прямо під час польових робіт призвела до появи частково дослідженої площі житлових кварталів на захід від теменосу Борисфену.
Робота була сконцентрована на подальшому вивченні ділянки західної прирізки до розкопу «Т», дослідження на якій доведено до рівня культурних шарів архаїчного часу та похованого гумусу.
Смирнов О.І., Бондаренко Д.В.